А, еще - такие оры были сегодня... Серега читал свои стихи - поэт, блин!..
Мое любимое:
-За віконцем весна розквітала,
Небо повнилось першим дощем.
Я стояв і нарізував сало
Величезним кухонним ножем.
Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені
Безневинне таке й симпатичне
Ніжне тіло тієї свині.
Пролетіло життя мов хвилина,
Добрим словом ніхто не зігрів,
Що ти бачила, бідна скотина? -
Лиш корито та засраний хлів.
І тоді, мов обрікши на муки,
Хтось встромив в твоє серце ножа…
Ти збагнула, що люди - тварюки,
І твоя відлетіла душа.
Ти далеко тепер, моя бджілко,
У своїм, у свинячім раю,
Я ж на кухні сиджу,
П’ю горілку,
І тебе потихеньку жую.
Я не злодій, не кат, не злочинець,
В мене друзі, робота, сім’я,
Та який же я, бля, українець
Якщо сала не їстиму я?!!